Цього тижня Львів підписав угоду із Європейським банком реконструкції та розвитку про підготовку кредитного фінансування в обсязі 50 млн євро. Львів у своєрідний спосіб вирішив боротись із фінансовими реформами (не пишу "кризою", адже вважаю зараз недоречним вижвання його, воно дуже усіх бентежить). Залучаємо кошти ми на вічне... на дороги... Як воно вийде розпорядитись цими коштами покаже час. Але чомусь я маю чітке переконання, що краще ніж завжди. Я мав можливість спілкуватись і дивитись в очі керівникам цієї європейської установи - в них горять очі щось зробити... Вони занадто серйозні, щоб бути мрійниками, знадто прагматичні, щоб не знати нашого менталітету, й безперечно занадто амбітні, щоб провалити такий проект. Та й наші посадовці вже не ті, що були раніше. Є люди, яким не потрібно грошей, визнання, пафосу, їм потрібен результат і можливість щось зробити...
А робити доведеться 3 роки. Саме десь за такий час маємо зробити більше десятка вулиць за європейські кошти. Щоправда ми ще не маємо цих коштів, це так би мовити попередня угода, підписанням якої банк підтверджує свій намір співпрацювати з містом з метою підготовки до запланованого кредитного фінансування. Окрім того підписана угода потребуватиме ще погодження сесії Львівської міської ради.
Планований розмір кредиту: 1-й транш – до 25 млн. євро; 2-й транш: на суму 25 млн. євро без зобов’язання щодо надання коштів, можливість надання якого буде залежати від умов та положень, які мають бути визначені в наступних договорах, зокрема кредитною угодою. Водночас дана угода не породжує жодних юридичних зобов'язань здійснювати чи приймати кредитне фінансування, а банк береться залучити ще таку ж суму двома траншами від Європейського інвестиційного банку.
Наступним кроком, у випадку досягнення відповідних домовленостей між банком та Львівською міською радою, повинно стати укладення кредитної угоди.Ніяких зобов’язань міська рада за цим договором не несе, окрім сплати комісії в розмірі 40 тисяч євро за оцінку проектів. Це внесок міської ради у співпрацю з банком. Натомість банк зі свого боку як вклад в співпрацю залучає та оплачує послуги консультантів. Зокрема від ЄБРР в місті вже з 12 січня працює консультант. Він спільно з міською радою визначав пріоритетні проекти фінансування. Дядько дійсно працював.
Зараз багато говорять, чи не найде на нас кризи США у сенсі неможливості повернути кридит. Взагалі я не противник кредиту, хоча і не аж шалений прихильник. Але як зауважив мені один дуже вагомий чоловік, місто ніколи не буде банкротом, навіть якщо не зможе проплатити взятих на себе повноважень.
Порівняємо переваги та недоліки кредиту.
Серед переваг, ми беремо одні гроші, до прикладу 50 млн євро, через 10 років віддаємо 50млн євро + 6% річних(це орієнтовна прикидка) 80 млн євро.
Середньорічна інфляція (це згрубша 20%) вплине на нашу суму її знеціненням орієнтовно в 10-15 млн євро.
по-друге іноземні кошти дають нам можливість залучити іноземні компанії із світовим досвідом, до прикладу по іншому ропекту із ЄБРР вже на "Львівелектротрансі" (курує усі трамваї і тролейбуси міста) працює над розробкою бізнес-плану компанія, що розробляла логістику усіх трансопртних шляхів в ЄС. No comments. До речі за грантові кошти банку (в даному випадку за 1,4 млн євро) - це вже по третє.
Та й зрештою досвід кризи ще Рузвельта нам підказує такі речі. Як на мене вже "заяложені" вислови - в час кризи кошти треба вкладати в розвиток інфраструктури, а не продавати державне майно.
Співпрацювати на таких умовах, погодьтесь таких відсотків, які пропонують нам ЄБРР, ЄІВ ми ніде не знайдемо... Це точно вигідніше, ніж продати щось з комуналки чи майже задарма віддати землю...
Ну а що ж недоліки - а вони теж є ... Але які точно сказати зможе лише якийсь чарівник. Адже по перше, схема тиких кредитів в нас ще не має закінченого досвіду. А якщо й має, то це швидше були випадкові речі, ніж цілеспрямовані дії... А закордонний досвід під нашу ментальність не прирівняєш...
Що бачу вже? Це не до кінця розуміння усіх процесів та схем співпраці... Але воно прийде...
Як побачимо першу зремонтовану дорогу чи колію, то стане зовсім інакше сприйняття цього.
Хоча нам треба навчитись цінувати це вже і цінувати тих людей, які приносять нам нове бачення нових перспектив... Їх не так багато, але вони віддані і ними може стати кожен...
Це я вже знаю на всі 100%!
Далі буде крутіше!!!
А робити доведеться 3 роки. Саме десь за такий час маємо зробити більше десятка вулиць за європейські кошти. Щоправда ми ще не маємо цих коштів, це так би мовити попередня угода, підписанням якої банк підтверджує свій намір співпрацювати з містом з метою підготовки до запланованого кредитного фінансування. Окрім того підписана угода потребуватиме ще погодження сесії Львівської міської ради.
Планований розмір кредиту: 1-й транш – до 25 млн. євро; 2-й транш: на суму 25 млн. євро без зобов’язання щодо надання коштів, можливість надання якого буде залежати від умов та положень, які мають бути визначені в наступних договорах, зокрема кредитною угодою. Водночас дана угода не породжує жодних юридичних зобов'язань здійснювати чи приймати кредитне фінансування, а банк береться залучити ще таку ж суму двома траншами від Європейського інвестиційного банку.
Наступним кроком, у випадку досягнення відповідних домовленостей між банком та Львівською міською радою, повинно стати укладення кредитної угоди.Ніяких зобов’язань міська рада за цим договором не несе, окрім сплати комісії в розмірі 40 тисяч євро за оцінку проектів. Це внесок міської ради у співпрацю з банком. Натомість банк зі свого боку як вклад в співпрацю залучає та оплачує послуги консультантів. Зокрема від ЄБРР в місті вже з 12 січня працює консультант. Він спільно з міською радою визначав пріоритетні проекти фінансування. Дядько дійсно працював.
Зараз багато говорять, чи не найде на нас кризи США у сенсі неможливості повернути кридит. Взагалі я не противник кредиту, хоча і не аж шалений прихильник. Але як зауважив мені один дуже вагомий чоловік, місто ніколи не буде банкротом, навіть якщо не зможе проплатити взятих на себе повноважень.
Порівняємо переваги та недоліки кредиту.
Серед переваг, ми беремо одні гроші, до прикладу 50 млн євро, через 10 років віддаємо 50млн євро + 6% річних(це орієнтовна прикидка) 80 млн євро.
Середньорічна інфляція (це згрубша 20%) вплине на нашу суму її знеціненням орієнтовно в 10-15 млн євро.
по-друге іноземні кошти дають нам можливість залучити іноземні компанії із світовим досвідом, до прикладу по іншому ропекту із ЄБРР вже на "Львівелектротрансі" (курує усі трамваї і тролейбуси міста) працює над розробкою бізнес-плану компанія, що розробляла логістику усіх трансопртних шляхів в ЄС. No comments. До речі за грантові кошти банку (в даному випадку за 1,4 млн євро) - це вже по третє.
Та й зрештою досвід кризи ще Рузвельта нам підказує такі речі. Як на мене вже "заяложені" вислови - в час кризи кошти треба вкладати в розвиток інфраструктури, а не продавати державне майно.
Співпрацювати на таких умовах, погодьтесь таких відсотків, які пропонують нам ЄБРР, ЄІВ ми ніде не знайдемо... Це точно вигідніше, ніж продати щось з комуналки чи майже задарма віддати землю...
Ну а що ж недоліки - а вони теж є ... Але які точно сказати зможе лише якийсь чарівник. Адже по перше, схема тиких кредитів в нас ще не має закінченого досвіду. А якщо й має, то це швидше були випадкові речі, ніж цілеспрямовані дії... А закордонний досвід під нашу ментальність не прирівняєш...
Що бачу вже? Це не до кінця розуміння усіх процесів та схем співпраці... Але воно прийде...
Як побачимо першу зремонтовану дорогу чи колію, то стане зовсім інакше сприйняття цього.
Хоча нам треба навчитись цінувати це вже і цінувати тих людей, які приносять нам нове бачення нових перспектив... Їх не так багато, але вони віддані і ними може стати кожен...
Це я вже знаю на всі 100%!
Далі буде крутіше!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар